В 2014 році активісти заснували організацію Army SOS, а в 2022 вони почали перетворювати дешеві планшети Android на летальну зброю. Із цих гаджетів вони роблять смарт-блоки наведення для точного вогню по окупантах.
За роки до того, як Росія вторглася в Україну, Олексій Савченко допоміг розробити одну з найбільш смертоносних і недорогих видів зброї, якою зараз користуються тисячі українських військовослужбовців.
Події 2014 року спонукали Савченко разом із однодумцями створити громадську організацію «Армія SOS». Група збирала гроші на закупівлю бронежилетів та іншого військового спорядження для колишніх протестувальників, які добровільно пішли воювати.
І коли група доставляла спорядження на передову, волонтери та військовослужбовці попросили те, що їм було вкрай необхідно.
«Хлопці, дайте нам карти, нам потрібні карти, у нас тільки радянські 1980-х років. Там, де було поле, тепер село чи багатоквартирний будинок», – згадав їхні слова Савченко.
Але замість того, щоб друкувати тисячі сторінок, Army SOS знайшла технічне рішення.
Вони попросили групу розробників програмного забезпечення в Києві встановити супутникові карти та дані українських військових на планшети та смартфони.
За словами українського військовослужбовця, який відгукнувся на новинку в 2014 році, війська стали краще бачити навколишні об’єкти, а інструменти дозволили чіткіше і точніше коректувати артилерію.
«Чи можете ви додати опцію вимірювання відстані? Можемо ввести координати? Чи можемо ми керувати та розраховувати вогонь артилерії?», – це найважливіші запитання, згадує Савченко.
Радянський спосіб ведення вогню вимагає ручного введення даних і використання артилерійських таблиць для розрахунків, які займають до 15 хвилин.
Але те, що придумали Army SOS і розробники, змінило всю систему.
Програмне забезпечення під назвою «Кропива» є частиною серії високотехнологічного обладнання та зброї, які допомогли перетворити українську армію на серйозну силу опору.
Кропива «є прикладом приватної ініціативи та ефективного використання цивільних систем у війську», — сказав Павло Лузін, російський оборонний аналітик Jamestown Foundation, мозкового центру у Вашингтоні, округ Колумбія.
Програмне забезпечення перетворює будь-який планшет на базі Android, який коштує 150 доларів або більше, на базову одиницю автоматизованої системи точного наведення.
Планшет може отримувати і передавати координати для корекції артилерійського вогню від свого користувача, дрона або радара.
Він може розраховувати дальність до цілей і наводити постріли кожного типу артилерії, яка використовується в українських військових.
Планшет також отримує метеорологічні дані, які можуть впливати на кожен постріл – швидкість і напрямок вітру, температуру та вологість.
Якщо немає доступу до інтернету для зв’язку з командними центрами, планшет може використовувати портативні радіостанції.
Розрахунки виконуються та передаються за секунди – час, який може врятувати життя та знищити ворога.
«Це швидко і точно», — сказав Савченко, сидячи в офісі групи в центрі Києва, набитому коробками з новими планшетами та прикрашеному прапорами українських військових частин з підписами вдячних військовослужбовців.
Планшет також рятує життя іншими способами.
«Люди прийшли на мінне поле. І вийшли живими», – розповіла волонтерка групи Антоніна Баюра.
Армія SOS та розробники безкоштовно передали українським військовим програмний код у 2018 році.
Конкурентні підходи
Кожен планшет схожий на робочу бджілку у вулику. Він містить інформацію лише про безпосереднє оточення користувача. У разі конфіскації захищений паролем планшет може знищити дані по команді з сервера.
І навіть якщо російським або сепаратистським військовослужбовцям попадеться працездатний планшет, їхнє начальство настійно рекомендує ним не користуватися.
«Безкоштовний сир можна знайти тільки в мишоловці. Трофейне українське програмне забезпечення — це така мишоловка», — попереджало у травні російське військове видання «Топ Війна».
Анонімний автор статті стверджував, що дані з кожного планшета потрапляють у Сполучені Штати, і що введення російських карт надасть ворогу важливу інформацію.
Видання також нарікало на відсутність подібного програмного забезпечення в російській армії.
«Навіть якщо таке програмне забезпечення і існує, воно не постачалося в передові військові частини», – підсумував автор.
Аналітики кажуть, що військово-промисловий комплекс Росії загруз у корупції та неефективності, а також у роздутих бюджетах і непрозорій системі контрактів.
«Кропива» в Росії навряд чи можлива, тому що її військово-промисловий комплекс надто неповороткий і обтяжений масою розвідників, які живуть за рахунок нього як паразити, вважає аналітик Лузін.
«Аналоги [Кропиви] можливі, але вони будуть в рази дорожчі і набагато менш корисні та ефективні», – сказав він.
Реформи прозорості
Україна також успадкувала частину радянського військово-промислового комплексу. Понад сто розробників і виробників зброї утворюють державний конгломерат Укроборонпром, де корупція була настільки сумно відомою, що викликала критику з боку Вашингтона.
«Для України немає сенсу боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втратить свою душу через корупцію», — заявив у 2016 році Рекс Тіллерсон, тодішній держсекретар США.
У ці дні «Укроборонпром» переживає болісний перехід до прозорості, оскільки його заводи та науково-дослідні бюро стають цілями російських крилатих ракет.
На відміну від супротивників, українські військові воліють не сурмити про новеньку зброю вітчизняної розробки. Міноборони навіть закликало Армію SOS триматися подалі від ЗМІ.
«Військові попросили нас піти з радарів і не бути в центрі уваги, – сказав Савченко. – Але вони не мають відповіді на [наше] запитання про те, де ми візьмемо гроші для фінансування проектів».
За словами Савченка, статті про його ініціативу й раніше приводили до пожертвувань.
За ці кошти вже купили тисячі планшетів і смартфонів, а для військовослужбовців, які хочуть, щоб «Кропиву» встановили на їхні пристрої, стоїть черга до чотирьох днів.
Армія SOS захищає особистість своїх волонтерів, розробників програмного забезпечення та військовослужбовців, які користуються «Кропивою».
«Я просто балакуча голова. Якщо мене вб’ють, процес продовжиться», – сказав Савченко.
Волонтери навколо нього — це цивільні особи, які ніколи не планували працювати з військовими — і повернуться до свого повсякденного життя після війни.
«Ми закінчуємо війну перемогою, — сказав він, — і повертаємося до своїх робочих місць».
Джерело: Al Jazeera
