Ядерний синтез вважається найбільш перспективним джерелом енергії для людства і очікуваний термін появи цієї технології уже більше півсторіччя залишається «через 30 років». Тому дедалі частіше лунає скептицизм щодо ядерного синтезу і такі реактори можуть зникнути навіть не з’явившись – для них уже бракує палива. Проте в середині XX-сторіччя обіцянка ядерного синтезу хвилювала людей і один вчений вирішив продавати її в доступній формі – в пляшках з-під молока.
До 1920-х років могутність ядерного синтезу була загадкою. Лише після статті Артура Еддінгтона «Внутрішня будова зірок» він припустив, що в зірках відбувається пряме перетворення водню в гелій. Використовуючи формулу Ейнштейна E=mc2, він припустив, що невідповідність між масами ядер гелію та ядер водню може бути джерелом енергії, яка використовується для живлення зірок.
Першим практичним штучним термоядерним пристроєм був тест термоядерної бомби Castle Bravo у 1954 році, але він був небезпечно громіздким. Щоб зробити цю енергію, яку можна використовувати в побуті, було зрозуміло, що потрібен контроль, і знайшовся той, хто хотів це запропонувати.
Австрієць Рональд Ріхтер був громадянином Аргентини і протягом усієї своєї кар’єри працював у Німеччині, Великобританії та Франції. Він працював з німецькими фізиками Манфредом фон Арденне та Максом Стенбеком над створенням одного з перших прискорювачів часток. Пізніше він працював з Куртом Танком, інженером, який відповідав за численні літаки німецького Люфтваффе.
Саме Танк створив би можливість Ріхтеру почати кар’єру в «Новій Аргентині» — концепцію, яку придумав тодішній аргентинський диктатор Хуан Перон. Ріхтер мріяв про літаки з ядерними двигунами, використовуючи досвід, який він отримав, працюючи в німецькій ядерній програмі, і Перон скористався шансом розробити власну програму.
Вражений пропозиціями Ріхтера, Перон дав 60 мільйонів песо (близько 300 мільйонів доларів у 2022 році) на розвиток своїх ядерних прагнень і зробив Ріхтера єдиним дослідником. Після розвідки потенційних місць для початку своїх досліджень Ріхтер оселився на острові Хемуль – ізольованому острові на озері Науель-Уапі, і почав будівництво.
Уже 16 лютого 1951 року Ріхтер виміряв підвищення температури в своєму експериментальному реакторі та помилково зробив висновок, що це збільшення енергії було створено синтезом ядер тритію, і це було без вибуху.
Ріхтер повторив експеримент для Національної комісії з атомної енергії Аргентини, яка пізніше стверджувала, що стала свідком першої в світі термоядерної реакції. Коли члени його власної команди почали проявляти обережність і повторювати експерименти, вважаючи, що могли виникнути проблеми з вимірюванням, Ріхтер застосував свою владу і знищив реактор.
Перон провів 24 березня 1951 року прес-конференцію і заявив: «Термоядерні експерименти проводилися в умовах контролю в технічному масштабі».
Це оголошення було зроблено на тлі дефіциту енергії в країні, і, щоб ще більше підбадьорити громадськість, він описав утопічне майбутнє, у якому енергія «продаватиметься в молочних пляшках».
Ріхтер отримав нагароду за свої зусилля, отримавши ступінь почесного доктора Університету Буенос-Айреса та медаль Пероністської вірності – найвищу нагороду режиму.
Міжнародне співтовариство швидко відреагувало, назвавши проект острова Хемуль обманом. Численні вчені в Аргентині намагалися зрозуміти розробку Ріхтера, але коли вони не змогли сперечатися з його думками, вони зустріли шквал образ з боку Ріхтера.
Перон почав проявляти нетерпіння і наступного року сформував комітет, щоб визначити, чи слід зупинити роботи на острові Хемуль. Комітет намагався знову і знову відтворити термоядерну реакцію. У вересні 1952 року вони доповіли Перону, що температура була надто низькою, щоб викликати реакцію, і тому її ніколи не було, сказавши, що «твердження Ріхтера не мають серйозних наукових підстав».
Мрії про енергію, яку можна купити в молочних пляшках у супермаркеті, були зруйновані.
Військові увійшли на об’єкт 22 листопада і виявили, що багато інструментів команди Ріхтера навіть не підключені. Цей проект був обманом, і Перон закрив об’єкти в Хемулі, і почалося приховування інформації в ЗМІ.
Після подій на острові Хемуль Ріхтера помістили під домашній арешт до самого падіння режиму Перона. Наступний уряд ув’язнив Ріхтера за шахрайство, і після короткого перебування в Лівії про нього більше нічого не було чути.
Цікаво, що найскладніша установка в історії людства – реактор ITER – почалася з обману. Ще з 1998 року організація, яка його створює заявила, що ІТЕР стане першим термоядерним реактором для виробництва теплової енергії на рівні комерційної електростанції. Помилкові твердження, зроблені організацією ITER, були опубліковані на її веб-сайті до 6 жовтня 2017 року. Причиною зміни обіцянки стало розслідування New Energy Times ITER Power Research and Analysis, опубліковане в 2017 році.
За матеріалами: Inquestion
