Залізничні рейки, опори будинків, крила літаків, будівельні крани – усі ці речі об’єднує робота в умовах високого навантаження. Коли воно наближається до критичного значення, всередині матеріалу деталей з’являються пошкодження. Людському оку ці дефекти невидимі, але вони ослаблюють деталі та можуть стати причиною катастрофи. Українські науковці розробили перспективну систему контролю таких внутрішніх дефектів на основі голографічної інтерферометрії.
Метод голографічної інтерферометрії є неруйнівним, тобто після нього деталь може продовжувати виконувати свою роботу. Його суть полягає у порівнянні стану поверхні досліджуваного об’єкта до і після створення в ньому незначного навантаження. Нерівномірності в зображенні оптичної інтерферограми, одержаної при випробуванні того чи іншого об’єкта, дають змогу виявити наявні в ньому дефекти. Крім того, метод голографічної інтерферометрії використовується також із метою визначення залишкових напружень.
Проблема у використанні голографічної інтерферометрії полягала у відсутності зручних систем отримання голограми. Саме таку створили дослідники Інституту органічної хімії НАН України й Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вони розробили реверсивні голографічні середовища на основі плівок полімерних композитів з органічними барвниками й електронні пристрої керування їхньою роботою.
Створені нашими науковцями плівки мають фотонапівпровідникові властивості завдяки наявності в них донорних й акцепторних фрагментів полімерних ланок. Це забезпечує дірчасту або електронну провідність – на цих ефектах сьогодні працюють майже всі процесори, пам’ять та інші електронні компоненти. Особливість розробленої плівки в тому, що її фоточутливість на певний тип світла можна налаштувати підбором органічного барвника, який входить до складу полімерного композиту. Створення таких полімерних композитів із високою фотопровідністю й низькою електропровідністю також є складним науково-технічним завданням, яке наші науковці вирішили.
Розроблене українськими дослідниками голографічне середовище використовує фототермопластичний спосіб запису. Це дозволяє багаторазово записувати голограми на носій. Окрім цього, новинка простіша від наявних сьогодні рішень, наприклад, фотопластинок із фоточутливими емульсіями. Останні потребують «мокрого» проявлення й захисту від зовнішнього паразитного освітлення.
За матеріалами: Прес-служби НАН України
