Найбільш касовий фільм в сторії – «Аватар» Джеймса Кемерона – та його нове продовження досягли успіху не лише в касових зборах. Вони також допомагають у лабораторії досліджень проблем здоров’я. Дослідники почали використовувати технологію захоплення руху, яку використовували при зйомках фільмів, щоб відстежити початок двох генетичних розладів, обидва з яких з часом зменшують рухливість пацієнтів.
Сучасна технологія захоплення руху використовує переносні датчики, а іноді й намальовані точки, щоб відстежувати рухи актора. Коли Кемерон розпочав зйомки першого фільму «Аватар», він хотів знайти спосіб перевести складні вирази обличчя акторів у вирази обличчя на екрані.
Це спонукало новозеландську FX-студію W?t? FX створити новий оптичний розв’язувач для відстеження очей акторів, точніше захоплюючи обличчя. Ця технологія захоплення руху була здатна відтворювати набагато більше деталей, ніж системи, використані в інших фільмах.
Виявляється, такий ступінь деталізації корисний в медичних цілях для відстеження порушення рухливості з часом при деяких генетичних захворюваннях.
Атаксія Фрідрейха (FA), розлад, спричинений варіантом гена Frataxin, прогресивно знижує серцеву та неврологічну функцію пацієнтів. М’язова дистрофія Дюшенна (МДД) діє так само поступово, впливаючи на силу проксимальних м’язів перед початком ослаблення кінцівок, серця та дихальних м’язів.
Оскільки обидва захворювання прогресують повільно, життєво важливо, щоб симптоми пацієнтів були оцінені якомога раніше; лише після цього лікарі можуть допомогти скласти план лікування.
Генетики та неврологи зі Сполученого Королівства адаптували високодеталізовану технологію захоплення руху з «Аватару» для відстеження порушень, пов’язаних із FA та DMD. У статті, опублікованій минулого тижня в журналі Nature Medicine, дослідники описують використання переносних датчиків і штучного інтелекту для визначення тяжкості цих розладів і прогнозування прогресування симптомів.
Лікарі зазвичай повинні візуально оцінити прогресування FA або DMD у пацієнта, поки пацієнт виконує набір стандартизованих завдань. Як можна собі уявити, це залишає досить багато можливостей для помилок. Це також неймовірно повільно: створення довгострокового прогнозу з кількох оцінок займає близько двох років, тобто часу, який інакше можна було б витратити на лікування.
Приєднавши датчики захоплення руху до тіл пацієнтів з FA та поєднавши ці датчики зі штучним інтелектом, дослідники виявили, що цей часовий проміжок можна скоротити вдвічі. У дослідженні за участю дітей з DMD дослідники виявили, що система захоплення руху з штучним інтелектом може створити проекцію симптомів лише за шість місяців з кращою точністю, ніж лікар.
Враховуючи успіх своїх експериментів, дослідники зараз шукають дозволу на використання систем захоплення руху під час випробувань препаратів FA та DMD. У разі схвалення технологія може допомогти скоротити тривалість клінічних випробувань, стимулюючи фармацевтичні компанії більш ретельно досліджувати лікування FA та DMD.
