Люди, які використовують пошукову систему для пошуку відповідей, думають, що вони розумніші. Причиною є їхнє суб’єктивне сприйнняття доступних в інтернеті знань за свою власну пам’ять. За словами дослідників, завищене почуття інтелекту може призвести до неправильного прийняття рішень або подвоєння дезінформації
Дослідження, проведене техаським університетом в Остіні, показує, що коли люди використовують Google для пошуку інформації, вони стають більш впевненими у своїй здатності давати правильні відповіді навіть без використання інтернет-пошуковика.
Дослідники перевіряли випробовуваних на загальні знання, дозволяючи їм відповідати на питання, використовуючи свої власні спогади або використовуючи пошук відповідей в Google.
Ті, хто користувався Google, не просто отримували більше правильних відповідей – вони були більш впевнені, що інстинктивно дізнаються відповіді на інші питання.
«Коли ми постійно підключені до знань, межі між внутрішніми та зовнішніми знаннями починають розмиватися і зникати, – йдеться в прес-релізі автора дослідження Адріана Уорда, професора маркетингу в школі бізнесу Маккомбса в Остіні. – Ми помилково приймаємо знання інтернету за наші власні».
Висновки Уорда вказують на сучасне відгалуження ефекту Даннінга-Крюгера. Це психологічний феномен, при якому люди з обмеженим розумінням предмета часто переоцінюють свої знання або здібності в певній галузі. Оскільки вони не усвідомлюють свого нерозуміння, вони припускають, що його не існує. Або, як сказав Чарльз Дарвін, «незнання частіше породжує впевненість, ніж знання».
Але при використанні пошуковика є недолік – коли ми негайно звертаємося до Google, ми не запам’ятовуємо, кажуть автори дослідження.
«Використання Google для відповідей на загальні питання штучно підвищує впевненість людей у власній здатності запам’ятовувати та обробляти інформацію та призводить до помилкових оптимістичних прогнозів щодо того, скільки вони будуть знати без інтернету, – написав Уорд. – Коли інформація у нас під рукою, ми можемо помилково вважати, що вона виникла у нас в голові».
Наявність завищеного почуття впевненості в тому, що ви знаєте, може призвести до того, що ви приймете погано обґрунтовані рішення або подвоїте кількість дезінформації, сказав Уорд.
Швидкість, з якою Google видає відповіді, також підживлює надмірну впевненість у своїх інтелектуальних здібностях. В подальшому експерименті Уорд надав випробуваним доступ до версії Google, видача якої була загальмована на 25 секунд. Учасники, які використовували цей сповільнений Google, не були надто впевнені в своїх внутрішніх знаннях і не передбачали більш високу продуктивність в майбутніх тестах.
«Інтернет легко доставляє інформацію, узгоджуючи внутрішні когнітивні процеси та пропонуючи мінімальні фізичні сигнали, які могли б привернути увагу до його внеску, – писав він. – В результаті люди можуть втратити розуміння, де закінчуються їх власні знання і де починаються знання інтернету. Мислення за допомогою Google може призвести до того, що люди помилково приймуть знання інтернету за свої власні».
Цікаво, що використання інших джерел для відповідей на питання, окрім Google, схоже не підвищує інтелектуальну самовпевненість. В іншому експерименті Уорд попросив учасників відповісти на 50 питань за допомогою Google або Вікіпедії. Користувачі останньої реальніше оцінювали розподіл між власними та інтернет-знаннями.
«Ми бачимо, що люди навіть забувають, що вони гуглили питання», – сказав Уорд.
Науковець пояснює такий результат тим, що Вікіпедія містить додатковий контекст і вимагає більше часу для перетравлення інформації, яка може допомогти людям згадати, звідки прийшли відповіді.
