На Київ йшла 64-кілометрова колона танків та техніки – її зупинили 30 солдат з дронами

Через тиждень після вторгнення в Україну Росія зібрала 64-кілометрову механізовану колону, щоб здійснити потужний наступ на Київ з півночі. Але та колона бронетехніки та вантажівок зупинилася, і наступ провалився. В значній мірі це сталося через серію нічних засідок, які здійснила команда з 30 українських спецназівців та операторів безпілотників на квадроциклах.

Війна могла б піти у зовсім іншому напрямку, якби військовий монстр – 64-кілометрова колона російських танків та іншої смертоносної техніки, – який на початку березня загрожував Києву, досяг своєї мети. Але 30 українських солдат за допомогою своїх дронів помножили цього монстра на ноль. Це історія, як спеціальний ІТ-підрозділ на квадроциклах є важливою частиною оборони України, але змушений прохати кошти припаси у небайдужих людей.

Через тиждень після вторгнення в Україну Росія зібрала 64-кілометрову механізовану колону, щоб здійснити потужний наступ на Київ з півночі.

Але та колона бронетехніки та вантажівок зупинилася, і наступ провалився. В значній мірі це сталося через серію нічних засідок, які здійснила команда з 30 українських спецназівців та операторів безпілотників на квадроциклах.

Оператори безпілотників були залучені з підрозділу повітряної розвідки «Аеророзвідка». Його історія розпочалася вісім років назад з того, як група волонтерів-ІТ-фахівців та любителів розробляли власні машини для захисту країни. Сьогодні він перетворився на важливий елемент успішного опору України.

Якщо західні партнери України постачали тисячі протитанкових і зенітних ракет та іншої військової техніки, «Аеророзвідка» змушена була збирати собі на обладнання та припаси за допомогою краудфандингу та мережі особистих контактів. Для роботи їм потрібні модеми, тепловізійні камери та інше обладнання. Його вони дістають в умовах експортного контролю, який забороняє надсилати таке обладнання в Україну.

30 українських спартанців проти багатотисячної армії росіян

Командир частини підполковник Ярослав Гончар розповів про засідку поблизу міста Іванків, яка допомогла зупинити величезний наступ росіян. За його словами, українські бійці на квадроциклах змогли вночі наблизитися до наступаючої російської колони, проїжджаючи лісом по обидва боки дороги, що вела на південь у напрямку Києва з боку Чорнобиля.

Українські військовослужбовці були оснащені окулярами нічного бачення, снайперськими гвинтівками, дистанційно керованими мінами, безпілотниками з тепловізійними камерами та здатними скидати невеликі 1,5-кілограмові бомби.

«Цей один маленький підрозділ за ніч знищив дві-три машини на чолі цієї колони, і вона застрягла. Вони пробули там ще дві ночі і знищили багато транспортних засобів», – сказав Гончар.

Росіяни розбили колону на менші загони, щоб спробувати просунутися до української столиці, але та ж українська штурмова група змогла здійснити атаку на склад постачання знизивши здатність росіян просуватися.

«Перший ешелон російських сил застряг без тепла, без снарядів і палива. І все це сталося завдяки роботі 30 людей», – сказав Гончар.

Підрозділ «Аеророзвідка» також стверджує, що в перший день війни допоміг розбити десант російської авіації на аеропорт «Гостомель» на північний захід від Києва, використовуючи безпілотники для визначення місцезнаходження, цілі та обстрілу близько 200 російських десантників, що переховувалися на іншому кінці летовища.

«Це значною мірою сприяло тому, що вони не могли використовувати цей аеродром для подальшого розвитку своєї атаки», – сказав один із помічників Гончара підполковник Тарас.

Не всі деталі цих заяв можна перевірити незалежно, але представники оборони США заявили, що українські атаки сприяли зупинці бронеколони навколо Іванкова. Величезна кількість опублікованих українцями кадрів з повітряного бою підкреслює важливість дронів для українського опору.

«Аеророзвідка» на захисті України

Загін створили молоді українці з вищою освітою, які брали участь у Майдані 2014 року та добровольцями використали свої технічні навички в опорі першому російському вторгненню в Крим та на Донбас.

Його засновник Володимир Кочетков-Сукач був інвестиційним банкіром, який загинув у бою в 2015 році на Донбасі – нагадування про високі ризики. Росіяни можуть зачепитися за електронний підпис дрона і швидко нанести удар з мінометів, тому командам «Аеророзвідки» доводиться працювати в режимі «запускай і біжи».

Гончар – колишній солдат, який став консультантом з ІТ-маркетингу та повернувся до армії після першого російського вторгнення. Тарас, який попросив не використовувати своє справжнє прізвище, був консультантом з менеджменту, який спеціалізувався на зборі коштів для підрозділу і став учасником бойових дій лише в лютому.

Спочатку підрозділ використовував дрони для комерційного спостереження, але його команда інженерів, розробників програмного забезпечення та ентузіастів дронів пізніше розробила власні проекти.

Вони побудували цілий ряд дронів для спостереження, а також великі 1,5-метрові восьмироторні машини, здатні скидати бомби та реактивні протитанкові гранати.

Ще вони створили систему під назвою Delta – мережу датчиків уздовж лінії фронту, яка передавала дані в цифрову карту, щоб командири могли бачити переміщення ворога в реальному часі. Тепер проєкт використовує супутникову систему Starlink, надану Ілоном Маском, для передачі оперативних даних українським артилерійським підрозділам, що дозволяє їм наводитись на цілі.

«Аеророзвідку» розформував у 2019 році тодішній міністр оборони, але підрозділ поспішно відновили в жовтні минулого року, оскільки нависла загроза російського вторгнення.

Довелося боротися і з ворогом, і з українськими чиновниками

Здатність підтримувати огляд з висоти була вирішальною для успіху партизанської тактики України. Але зусиллям «Аеророзвідки» по розширенню та заміні втраченого обладнання перешкоджали обмеженняв постачанні безпілотників та комплектуючих.

Намагання налагодити поставки через закупівлі міністерства оборони мало принесли результату. Частково це пояснюється тим, що підрозділ лише нещодавно став частиною збройних сил і його досі вважають аутсайдером.

Крім того, деякі передові модеми та тепловізійні камери, вироблені в США та Канаді, підлягають експортному контролю. Тому у «Аеророзвідці» вдалися до краудфандингу та попросили своїх друзів та прихильників купувати обладнання на eBay чи інших веб-сайтах.

Марина Борозна, яка разом із Тарасом навчалася в університеті на економіці, вивчає способи придбання потрібного підрозділу приладдя, і шукає шляхи доставки товарів через кордон.

«Я знаю, що є люди, які хочуть допомогти їм у боротьбі, люди, які хочуть зробити трохи більше, ніж гуманітарна допомога, – сказала Борозна. – Якщо ви хочете усунути першопричину цих людських страждань, ви повинні перемогти російське вторгнення. «Аеророзвідка» робить величезну зміну, і їм потрібна наша підтримка».

Її партнер Клаус Гентріх, молекулярний біолог з Кембриджа, також допомагає цим зусиллям, спираючись на свій досвід призовника в німецькій армії.

«Я сам був у артилерійській розвідці, тому відразу зрозумів, який великий вплив має «Аеророзвідка». Вони фактично дивляться на свою артилерію, – сказав Гентріх. – Там, де ми можемо змінити ситуацію, — це залучити міжнародну підтримку, будь то фінансові внески, допомога в отриманні технічних компонентів, які важко знайти, чи пожертвування звичайних цивільних безпілотників».

Підрозділ також шукає шляхи подолання російських перешкод, наприклад, радіоелектронної боротьби, яка ведеться в Україні паралельно з бомбами, снарядами та ракетами. Зараз «Аеророзвідка» зазвичай чекає, поки росіяни вимкнуть своє обладнання радіопридушення, щоб запустити власні дрони. Потім підрозділ зосереджує свою вогневу міць на машинах радіоелектронної боротьби.

Гончар описує ці технологічні битви та спосіб ведення бою «Аеророзвідка» як майбутнє війни, в якій зграї невеликих команд, об’єднаних взаємною довірою та розвиненими комунікаціями, можуть здолати більшого та озброєного супротивника.

«Ми як вулик бджіл, — сказав він. – Одна бджола — ніщо, але якщо зіткнутися з тисячею, вона може перемогти велику силу. Ми як бджоли, але працюємо вночі».

За матеріалами: The Guardian

2 КОМЕНТАРІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я