Стартап Emrod, що базується в Мюнхені, Німеччина, на практиці продемонстрував роботу технології бездротової передачі енергії на великій відстані. Він її пропонує використовувати для передачі енергії з космічної сонячної електростанції, яку планують запустити Європейське космічне агентство (ESA) та Airbus.
ESA та Airbus вважають, що комерційна космічна сонячна енергетика може підтримати перехід до сталої енергетики та досягти європейських цілей щодо чистого нульового викиду вуглецю до 2050 року. Адже в космосі багато сонячного світла і воно доступне 24 години на добу.
Демонстраційна система Emrod працювала на майданчику Airbus в Мюнхені. Вона бездротово випромінювала потужність у 500 Вт на відстань понад 36 м. Передача відбувалася на частоті 5,8 ГГц з використанням квадратної фазованої решітки передавальної антени діаметром 1,92 м і приймальної антени такого ж розміру.
Незважаючи на те, що концепція космічної сонячної енергії використовує існуючі технологічні принципи, однією з проблем на сьогоднішній день є те, як економічно ефективно доставити енергію, вироблену в космосі, на Землю.
Торбен Хенріксен, виконуючий обов’язки директора з технологій, інженерії та якості ESA, сказав: «Космічна сонячна енергетика має потенціал стати значним внеском у збалансований портфель екологічно чистих енергетичних рішень, які знадобляться для досягнення вимог ЄС та країн-членів ESA Net Zero 2050».
Будучи першою європейською демонстрацією бездротової передачі енергії на великі відстані, ця подія лежить в основі запропонованої ESA підготовчої програми використання сонячної енергії в космосі під назвою SOLARIS. Результати будуть представлені на наступній Раді ESA на рівні міністрів у листопаді 2022 року.
Грег Кушнір, засновник і генеральний директор Emrod каже, що уже іде підготовка до наступної демонстрації наземного використання, розробка планів щодо випробувань інфраструктури на орбіті.
Китай також інтенсивно працює над технологією космічної електростанції. Ще чотири роки тому заклали проект наземної станції, яка мала стати приймачем для космічної електростанції. Її будівництво відновили у 2021 році.
Сама космічна електростанція має запрацювати до 2030 року. Країна до 2030 року планує почати приймати до 1 МВт з орбітальної станції, а з 2049 її потужність складе 1 ГВт.
Поки в Китаї розробляють космічну електростанцію, а в Європі її лише планують, науковці Пентагону вже випробовують її в реальних умовах. Електростанція розміром з коробку піци пересилає енергію з космосу на Землю. Панель під назвою Photovoltaic Radiofrequency Antenna Module (PRAM) запустили в травні 2020 року як додаткове навантаження для безпілотника X-37B. Місія X-37B надсекретна, тому про PRAM відомі лише крихти інформації.
Реакції ядерного синтезу у Сонці щосекунди вивільняють 384,6 септильйонів Ватт енергії (3,846х10^26 Вт). Це еквівалентно вибуху 1 820 000 000 «цар-бомб» – найпотужнішої термоядерної бомби в історії.
Ще в 1920-х роках стало зрозуміло, що, розмістивши поглинач сонячної енергії на орбіті Землі, можна отримати потужне джерело невичерпної енергії.
