Засновник Tor: стеження в «темному інтернеті» можна не боятися

Tor дає користувачеві можливість зберігати інкогніто в інтернеті

На хакерській конференції в Лас-Вегасі керівник Tor Project повідомив, що всього 3% мережі Tor використовується в злочинних цілях. Переважно цю технологію використовують, щоб анонімно відвідувати публічні ресурси, наприклад, Facebook. Стеження з боку спецслужб в «темному» інтернеті можна не боятися.

Tor

Керівник та один із засновників Tor Project Роджер Дінглдайн сказав також, що невелика кількість незаконних користувачів говорить, що «темного інтернету» не існує. Під цим терміном мається на увазі сегмент мережі, який недоступний із звичайних браузерів, який не «бачать» пошуковики та в якому займаються незаконними справами.

За словами Дінглдайна, більшість користувачів заходять у Tor для перегляду публічних ресурсів в абсолютно легальних цілях. Єдине, що відрізняє їх від користувачів «звичайного» інтернету, – бажання залишитися анонімними під час відвідування цих сайтів.

Більш того, Дінглдайн стверджує, що кількість прихованих сайтів, створених зі злочинними намірами, дуже невелика – настільки, що ними можна знехтувати. «По суті, темної мережі немає. Вона не існує. Це всього лише дуже невелика кількість веб-сторінок», – заявив він.

Найбільш відвідуваний ресурс у мережі Tor – це Facebook. У 2014 році соціальна мережа дозволила користувачам Tor заходити на її сайт через прихований сервіс. Зараз цією можливістю користується понад 1 млн анонімів. За словами Дінглдайна, це дуже небагато порівняно із загальною аудиторією Facebook у два мільярди користувачів. Але це досить багато для самого Tor Project.

Також Дінглдайн заспокоїв тих користувачів Tor, які побоюються розвідувальних служб. На їхню думку, розвідка запускає велику кількість транзитних вузлів «темного інтернету», перехоплюючи трафік. Ці побоювання підтверджуються даними Едварда Сноудена, згідно з яким спецслужби дійсно використовують деяку кількість транзитних вузлів. Але Дінглдайн запевнив, що цієї кількості недостатньо для проникнення в мережу Tor. За словами керівника Tor Project, розвідслужби не можуть нашкодити користувачам «темного інтернету».

Дінглтон також повідомив, що знає особисто дві третини людей, які керують ретрансляторами Tor, і за них може поручитися. На його думку, розвідувальним службам не обов’язково створювати власні сайти, оскільки вони просто можуть, якщо захочуть, контролювати людей, які їх створили.

Мережа Tor є системою проміжних серверів, які підтримують так звану цибулеву маршрутизацію. Tor дає користувачеві можливість зберігати інкогніто в інтернеті і захищає його трафік від аналізу. Анонімність трафіку забезпечує розподілена мережа серверів.

Ця можливість зробила Tor популярним інструментом у руках порушників закону, які займаються продажем наркотиків і зброї, розповсюдженням порнографії тощо. У 2014 році ФБР заплатило $1 млн дослідникам з Університету Карнегі-Меллон у США за допомогу у проникненні в Tor з метою деанонімізації його користувачів. Улітку 2016 року в мережі Tor налічувалося понад 110 вузлів, налаштованих на стеження за користувачами.