Desire: монохромна графіка з психологічним сюжетом

Проект Desire показує, що гра може стати не просто розвагою, а інструментом донесення певних ідей та проблем до аудиторії

Desire – гра для тих, хто готовий повноцінно виділити для проходження хоча б день (а краще три). Проект вирізняється оригінальністю задумки і незвичним сюжетом, який моментами піднімає досить неоднозначні та неприємні для сучасного суспільства питання.

Увага: не рекомендовано гравцям, яким менше 16 років!

Психологічний сюжет

Це, мабуть, один з небагатьох випадків, коли опис варто почати із сюжету, а не технічної складової. Desire розповідає історію хлопчика Дезіре, який страждає на дальтонізм та має інші, не дуже нормальні схильності, наприклад, уявних друзів.

Для початку гравцеві пропонують пройти короткий туторіал, після чого починається основний сюжет. Дезіре розповідає, про те що його шантажують у школі, і разом зі своїм другом (тисячолітнім дідуганом) вони придумують план помсти кривднику…

Говорити далі не буду, бо спойлери – зло. Варто тільки відзначити, що це не єдина історія, після втілення плану відкриється новий епізод у новому часі та з новим сюжетом. При проходженні геймер зможе ознайомитись з деякими особливостями світу Дезіре, який (як і наш) далеко не казковий і наповнений не вельми хорошими і непростими для розуміння людьми.

Логічний квест

Сам геймплей подано у форматі логічної головоломки, побудованої на взаємодії між предметами та істотами у світі. Якщо коротше, то «піди туди, візьме оте і віддай його тому». І якщо спочатку все здається досить очевидним, то потім доведеться не один раз обійти локації, щоб зрозуміти, що і куди.

Невелика підказка: замок на шафі можна збити «млинцем» від штанги.

HUD у вигляді предметів у рюкзаку прихований (певне для більшого занурення в атмосферу) і викликається тапом по певній частині екрана. Взаємодія з предметом, істотою, а також переміщення по локаціях теж здійснюється за допомогою тапу.

Не ігноруйте діалоги! Вони дають підказки для проходження і є важливою частиною атмосфери гри, тому розпитуйте усіх про все і уважно читайте!

Монохромний світ

За сюжетом Дезіре не розрізняє кольорів, тому графіка монохромна (чорно-біла). Усе виконано у форматі малюнку, розробники чудово використали ефект тіні та затемнення, щоб створити особливу атмосферу інтер’єрів. Дизайн персонажів і оточення дещо похмурий… я б сказала, навіть з психоделічними елементами.

Звуків небагато, музика у вигляді фонової заставки в меню тільки підкріплює атмосферу.

Висновки

Проект Desire показує, що гра може стати не просто розвагою, а інструментом донесення певних ідей та проблем до аудиторії. Морально чи аморально чинить Дезіре? За що його шантажують? Чому священику потрібні касети з кабінету дитячого психолога (літл-спойлер)? Знаходячи відповіді на ці питання, гравець, найімовірніше, замислиться про певні проблеми і зверне увагу на те, що раніше просто ігнорував. А це тільки верхівка айсбергу, один сюжет з як мінімум 8.

Desire – не розвага, це цікавий сюжет, захопливі головоломки та унікальний стиль виконання, але це не для «вбити кілька годин у черзі до лікаря».

1 коментар

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я