До пандемії Юінг Лю розробляла кита проблем Twitter, а також емотикони пельменів та чаю з кульками. Однак минулі тижні змусили її займатися чимось більш важливим. Зі своєї квартири у Сан-Франциско вона знайшла більше двох десятків однодумців, разом з якими створила безкоштовний веб-сайт Corona Carecard для допомоги місцевим магазинам у часи економічної кризи. Лю є однією із сотень працівників Кремнієвої долини, які, за її словами, намагаються «хакнути вірус». Не для всіх, але для багатьох коронавірус став приводом переглянути свій моральний компас.
Свої зусилля в часи пандемії об’єднали навіть затяті конкуренти – Apple та Google, створюючи глобальну систему відстеження контактів людей. Facebook та Salesforce закуповують мільйони масок для медпрацівників. Найбагатша людина планети та директор Amazon Джефф Безос пожертвував $100 млн, директор Twitter Джек Дорсі віддав у акціях компанії $1 млрд.
Менш відомі люди також роблять, що можуть: розробляють тести на наявність вірусу, вакцини, програмне забезпечення для пом’якшення соціальних та економічних наслідків. Це можуть бути прості додатки-нагадувачі про регулярне миття рук чи проект для стрижки онлайн.
Серед фахівців у сфері технологій певний час уже існує відчуття, що вони стали найманцями або займаються чимось дріб’язковим. Вони змогли отримати вигоди від довгого технологічного буму, розробляючи проекти для задоволення потреб крихітної за чисельністю еліти, а не працюючи над потребами решти світу.
«Facebook, Snapchat і останнє десятиліття технологій деякою мірою об’єднали нас, але також відштовхнули далі від реального життя, – говорить Лю. – Вірус є попередженням для людей в області Сан-Франциско, що ми не можемо просто приходити і брати. Ми повинні також давати».
Технологічні компанії теж постраждали від кризи. Деякі звільняють працівників, стартапи намагаються знайти фінансування для продовження роботи. Але багато працівників техноіндустрії можуть прийняти цей удар та побачити можливість робити щось хороше.
Сайт Лю був створений на грантову $1000 від фонду 1517 Fund, який підтримує Пітер Тіль. Фонд видавав фінанси різним стартапам, які брали участь в інкубаторі проектів на тему вірусу.
Інший учасник інкубатора, Мартін Грінберг, створює новий тип хірургічної маски. «Я відчув, що влада нічого не робить і що я щонайменше міг спробувати досягти чогось».
Не всі компанії у нинішній час почали посилено дбати про людей та персонал. Працівники складів та кур’єри Amazon кажуть, що гігант робить недостатньо, щоб убезпечити їх. Водії Uber кажуть, що компанія не дає адекватних способів заробітку на фоні падіння кількості перевезень.
Поки що мало свідоцтв, що хвиля добрих справ перехопить ініціативу в конс’юмеризму. Однак технології можуть показати своє гарне обличчя в час кризи. Так, проект, який зібрав $1,6 млн, почався з того, що президента Walmart Art.com Френка Барбієрі та венчурного капіталіста Раяна Сарвера при візиті в медичний центр UCSF Medical Center попрохали купити піццу для персоналу. Це прохання перетворилося на гугл-документ, в якому медпрацівники можуть прохати їжу у волонтерів. До кінця березня 200 програмістів та інженерів перевели ініціативу на національний рівень, назвавши проект Frontline Foods.
Один із найвідоміших інкубаторів Кремнієвої долини Y Combinator повідомив, що зібрав понад 30 млн від інвесторів для інвестиції в стартапи на тему коронавірусу. Фонд 50 Years зібрав для схожих інвестицій $1 млн.
Інші стартапи Кремнієвої долини тимчасово змінили профіль. Так, Helix Nanotechnologies, який раніше фокусувався на терапії раку, тепер намагається створити вакцину від COVID-19. Виробник хімічних речовин Solugen почав випускати дезінфектор для рук.
«Коли хтось працює над чимось дійсно важливим, важко повернутися до чогось на кшталт рекламних технологій, тому що вижимання додаткових доларів із рекламних кліків відчувається порожнім, – каже співзасновник 50 Years Сет Беннон. – Як довго триматиметься це відчуття мети? Можливо, 20% людей Кремнієвої долини не повернуться до дріб’язкових справ?»
За матеріалами: Seattle Times
