Із часом люди будуть ставати схожими на роботів

Професор Х'ю Херр вважає, що ми вступаємо в еру синтезу людини з машиною

Ми всі любимо міркувати про те, що буде, коли роботи разом зі штучним інтелектом вирішать, що людство їм більше не потрібне. Навряд чи це справа найближчого майбутнього. Швидше може статися, що люди вирішать стати роботами. Професор Х’ю Херр вважає, що ми вступаємо в еру синтезу людини з машиною.

роботів

«Ми наблизились до найважливішого рубежу у всій історії людства», – говорить професор Х’ю Херр, який очолює групу біомехатроніки в знаменитому Массачусетському технологічному інституті. Він та його колеги займаються пошуками шляхів вдосконалення людського організму. Вони повинні позбавити від інвалідності, пов’язаної з втратою кінцівок або здатності ними керувати.

«Ми намагаємося зв’язати нервову систему людини з механічними пристроями, – говорить професор. – Мова йде про перехід від використання пристроїв, які відокремлені від нашої нервової системи, до повної інтеграції фізіології та механіки».

Сам професор Херр пережив подвійну ампутацію ніг і зараз ходить на протезах. У 2014 році такі протези допомогли балерині Адріанні Хезлетт-Девіс повернутися на балетну сцену менш ніж через рік після того, як вона втратила ноги в результаті вибуху бомби на Бостонському марафоні.

Мозок людини несвідомо змінює геометрію руху ноги під час, наприклад, спуску сходами. Для цього змінюється робота щиколотки й інших суглобів, щоб людина могла просто ходити сходинками. Біомеханічні протези тепер уміють робити те саме.

«Мотор такого протеза тепер працює в режимі, який симулює роботу реального суглоба щиколотки, – розповідає один з інженерів Роман Столяров. – Такий протез з допомогою вбудованих сенсорів визначає своє положення відносно поверхні і робить рухи, які відчуваються власником, як звичайна ходьба».

Інвалід Райан Кеннон співпрацює з науковцями у випробуваннях нових протезів. Він втратив ногу після ускладнень внаслідок перелому. «Я можу тепер рухатися більш ритмічно і природно і тому втомлююся набагато менше, – каже він. – Я навчився ходити набагато швидше і далі, і в мене залишається достатньо сил на інші справи».

Але робота групи не пов’язана тільки з розробкою і вдосконаленням протезів. Вони хочуть створювати пристрої, які перевершували б можливості людських органів. «Наприклад, проект створення екзоскелета, який дозволить скоротити навантаження під час ходьби на 25%, – розповідає дослідник Тайлер Клайтес. – Тобто, якщо ви пройдете в такому пристрої 100 км, це буде відчуватись як 75. Ми навчилися цьому вже сьогодні. Такі пристрої, як я вважаю, будуть через кілька років продаватися. Я вважаю, що ми вступає в епоху, коли відмінності між біологічними і синтетичними системами стають усе менш чіткими».

Він попереджає, що людство може зіткнутися в майбутньому з новою нерівністю. Між багатими, які зможуть дозволити собі фізичну та інтелектуальну перевагу з допомогою досягнень біоніки, і бідними, які залишаться звичайними людьми.

Натомість Херр вважає, що з часом вартість нових біомеханічних протезів знизиться настільки, що вони стануть доступними всім. «Ці пристрої стають все дешевшими, – вказує він. – І важко уявити, щоб вони могли створити новий розкол у суспільстві».

Однак поки що робота дослідників спрямована на полегшення життя людей з ампутованими кінцівками. Учені зіткнулися в цій сфері з безліччю проблем, і однією з найважливіших є проблема сумісності.

Подібно до старих периферичних пристроїв у світі комп’ютерів, які виявляються несумісними з новим поколінням обчислювальної техніки, люди, які пережили видалення кінцівок, часто виявляються не в змозі використовувати нові протези. Для вирішення цієї проблеми інженери намагаються змінити протокол, згідно з яким сьогоднішні хірурги проводять операції з ампутації.

«Той метод ампутацій, який використовується в наші дні, практично мало змінився порівняно з епохою громадянської війни в США, – відзначає професор Херр. – Зараз ситуація змінюється. Ми працюємо спільно з медиками над створенням нового інтерфейсу для підключення до кінцівки механічних та електричних пристроїв».

За його словами, новий інтерфейс дозволить мозку встановлювати прямий зв’язок з протезом, створюючи у свідомості пацієнтів відчуття, що вони знову отримали контроль над кінцівкою. «Ми вже зараз стикаємося із ситуаціями, – розповідає він, – коли люди, які отримали нові протези, починають нам говорити: «У мене знову є рука або нога, і вона мене слухається».

За матеріалами: BBC

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я