Буквально декілька років тому новини майоріли різноманітними гаджетами для школярів, безплатними онлайновими курсами від організацій Udacity та Coursera, електронними книгами з цифровими підручниками. Експерти прогнозували, що вони кардинально змінять та поліпшать наявну систему освіти завдяки доступності знань майже в будь-які точці планети. Однак доктор наук та викладач в каліфорнійській школі ЛеПорт Пол Франц вважає, що така бурхлива експансія цифрових технологій якщо не провалилася, то дуже сповільнилася.
Черговий навчальний рік показав, що подібні спроби зробити освіту доступнішою за допомогою цифрових технологій показують малі результати. Наприклад, державний Університет Сан-Хосу хотів замінити стандартні навчальні програми з початкової статистики, програмування та загальної психології на курси від Udacity. Студенти могли проходити їх у стінах своєї альма-матер за звичайною ціною або завантажувати їх безплатно із сайту цієї організації.
Однак час показав, що таке рішення університету виявилося хибним. Проект вирішили призупинити вже через шість місяців після впровадження в дію. Така швидка реакція пояснюється значним зниженням успішності студентів. Ці початкові курси пройшло від 23,8% до 50,5% учнів – значно менше порівняно зі стандартною навчальною програмою в стінах університету.
Такі результати змусили Udacity переорієнтуватися на корпоративних користувачів та визнати, що для навчання студентів онлайнові інструменти не підходять. «Студенти – це група, – відзначив засновник Udacity Себастіан Трун у коментарях виданню Inside Higher ED, – для якої такий спосіб отримувати знання не підходить».
Чому не підходить технологія
Спершу експерти говорили, що онлайнові курси змінять освіту, однак з часом виявилося, що це не так. Пол Франц пояснює це тим, що навчання є не просто завданням, яке можна вирішити новими технологіями. Це складна суміш техніки та соціального аспекту, і тому вона важко сприймає зміни.
«Проблема не в тому, що галузь освіти базується на капіталістичних принципах, – пояснює він у своєму Twitter. – Проблема в тому, що навчання є складнішим за будь-що інше. Новини в ЗМІ про нові технології навчання, наприклад, – це класичний приклад виступів фанатів технологій та підприємців, як навіть близько не уявляють, як працює освіта. У тій же Coursera та інших організаціях є гарні люди. Однак вони не зможуть створити революцію в навчанні».
Франц вважає, що наявні сьогодні технологічні рішення не зможуть радикально змінити освіту. Він пояснює свою позицію тим, що навчання має соціальні, економічні та культурні проблеми. І простим впровадженням нових гаджетів такі складні протиріччя не вирішити.
На заміну техніці
«Я не думаю, що технологія та програмне забезпечення неважливе для подолань проблем освіти, – каже він. – Однак я думаю, що техніка сама по собі не може адресувати ці питання».
Освітянин вважає, що використання програмного забезпечення як головного способу вирішення завдань означає звуження можливостей, адже воно не пристосовано вирішувати будь-які проблеми. В освітній сфері це особливо небезпечно, оскільки в ній необхідно в першу чергу залучати не технологію, а такі науки, як антропологія, економіка, психологія, політологія тощо. Програмне забезпечення може бути гарним інструментом для категоризації та організації знання, однак воно безсильне, коли необхідно синтезувати нове або використати наявне в незвичний креативний спосіб. Адже саме цьому вчить школа та університет – гнучко вирішувати поставлені перед людиною завдання.
