Технології вже дозволяють дізнаватися думки людини, «читати» її внутрішній монолог, а також надсилати думки іншій людині. То скільки залишилося чекати, поки сни можна передати іншому так, як ми сьогодні ділимося відеороликами? Видання Gizmodo поставило це питання кільком експертам у цій галузі.
Професор офтальмології, нейрології, фізіології та фармакології Сюсана Мартінез-Конде каже, що немає теоретичних перешкод для отримання доступу до чийогось сну, зчитування його та візуалізації цього контенту. Наші сни, каже вона, є активністю нейронів у мозку, і в цьому немає чогось унікального, чого б не відбувалося під час нашого свідомого денного життя. Немає якоїсь спеціальної ділянки в мозку, яка активується лише під час сну.
Найбільшою перешкодою до зчитування снів, каже Мартінез-Конде, є те, що ми не знаємо нейрокоду. Ми не знаємо, як наш досвід, емоції та інша інформація кодуються в мозку. Неважливо, чи існує технологія зчитування стану нейронів: якщо ми не знаємо нейрокоду, для нас активність нейронів виглядає як хаос.
Професор психіатрії Медичної школи Гарварда Роберт Стікголд каже, що технологія запису сновидінь у вигляді відеороликів не з’явиться протягом життя будь-якого нині дорослого. Адже найкраще, що наука досягла, – розміщує піддослідного в сканері функціональної магнітно-резонансної томографії та вгадує, на який предмет дивиться людина.
За словами Стікголда, думки та сни завжди вбудовані у загальний досвід конкретної людини. Не можна просто передати таку інформацію іншій особі.
Дослідник лабораторії Media Lab Массачусетського технологічного інституту Адам Хаар Горовіц каже, що питання передачі сну іншій людині, як це часто буває в науці, є дверима до інших дверей. Щоб поділитися сном, необхідно спершу точно знати, що таке сон. Чи це візуальна складова, чи це відчуття? Якщо передати образ зі сну іншій людині, чи буде це вважатися тим, що вдалося поділитися сном? Сни, каже науковець, це результат пам’яті та внутрішньої роботи нейромереж, і вони завжди вбудовані в персональний контекст. Однаковий стимул може викликати різний відгук у двох людей. З такої точки зору справедливе питання, чи дивимося ми один і той самий фільм, сидячи поруч на одному дивані?
З практичної точки зору все виглядає не так заплутано, каже експерт. Науковці вже успішно розпізнають образи, які візуалізує мозок під час сну. Також є технології, які програмують задану тематику сну. Але, попри наявні об’єктивні інструменти захоплення, спостереження та відтворення сну, завжди залишатиметься суб’єктивна складова. Неможливо поділитися сном без того, щоб не відкрити всього себе іншій людині.
